Ппц, але ж тока наркоман фаталити может надіть роль коміка на себе! Ну шо ж, що там просяклось в "закладках" твоїх, давай-бо занесемо цю шизу тут. Розберемось, як я купив "метадон" і став курєром в Яндекс Еде. Це буде абшабашенно грандіозна історія, та дай бог, щоб ніхто з вас не повторював моїх помилок.
Окей, коли я зоставився недогоном, а ті "псилоцибини" більше не змазували мої мурахи в голові, я поняв, що треба акуратно заціпити шо-небудь покрутіше. І як у нас кажуть, "бізнес - це номер 1!" Так що прямо через косяк пішов шукати круті закладки, аби собі життя змалювати щасливіше. Знаєте, як кажуть "гофрон" - це як героями виходити, але якщо навпаки, то в перекладі на мову наркоманів - закладки.
Так ось, блін, лежу я тут на дивані, вже зібраний до марш-броска, гуглую, де купити метадон. Гугл видає мені те, що потрібно - кілька темних сайтів з популярними закладками. Ну як я міг пройти повз цей виблиск світла? Швидко я все розбив у "таблицю", порівняв ціни, рейтинги та відгуки. Все просто яскраве: хтось пише, що метадон від цього продавця - шедевр, гарячий номер 1 в світі стоп.
Та ну його, думаю, курір - це все те, що треба. Так от, замовив собі дозу, заплатив в "гофрон" - такий чат для місячних, - і чекаю своєї "радості". Їду додому, а там по телефону вже кицька з Яндекс Еди говорить, що мені пропонує роботу кур'єром. Якраз то, що треба - ну хто найкращий виконуватиме кур'єрські роздачі, як не зухвалий наркоман?
Стартував я зразу ж з проблемами. Не так-то просто було бігти з "метадоном", поки жменя закладок не побігають по венам. "Гофрони" - це окрема пісня: як втрапити в переписку наркоманів, коли ти кур'єр Яндекс Еди? Гуглить "гофрони" - це так, немов спілкуватися з аномаліями в Чорнобилі.
Так от, плюнув я на всю цю фігню, прткнув свій номер телефону на сайті з "гофронами" і вирішив справляти свої роздачі. Ніхто мені не скаже, що я не вмію балансувати між шайбою галузі наркотиків та штучними ласощами. Вже наступного дня пішов на свою першу роздачу з "метадонами" у великій сумочці Яндекс Еди.
І тут почалося. Двері відкриваються, а мені натура з голосом дикаря каже: "О-о-о, прийшов наркоманчег, привітайся з моєю дружиною - собакою, а то смажусь тобі на ганок!". Як розібратися - чи він про собаку, чи про мене? Так чи інакше, прийшлося психувати, даремно "метадон" купував.
Але не впав, думаю, завжди є шанс врятуватися. Увійшов до будинку, ноу-хау вже в голові: я ж знаю, де там скошені рейки, або там плату, зламав замок. Ну але шо ж я там бачу? Теж саме - закладки. Йду я, значить, погоджуюсь зі своєю долею, поки сумка з закладками Яндекс Еди не затремтіла. А ось і герой моєї історії - хазяїн, з яким я вирішив поспілкуватися ближче. Він каже: "Врач ти що, чувачок? В нас тут замки не ламані, а терміни свідчать про поспілкування із моєю собакою". Я образився і вибігнув з його квартири, не залишивши навіть відбитків пальців.
Ну і далі поспівчувають мені з наркополіції - ну шо ж, чекаю, коли подзвонять у двері, але ніхто не з'являється. Видно, "гофрони" не живуть у темряві поліцейських задумів. А мені вже в цьому бані терпіння лопається: хочеться нових закладок, номер 1 і навіть дещо екзотичне.
От така ось кумедна історія купівлі метадону та роботи кур'єром в Яндекс Еді. Кажуть, сміх продовжує життя, але з наркотиками - точно навпаки. Прошу, не повторюйте мої помилки, друзі. Ліпше пам'ятайте, що справжня радість в житті - це чиста голова і здорове тіло. Бережіть себе!
А зараз я піду шукати нові способи, як покращити своє життя, без цієї шизи з закладками та недогоном. Вибачте, якщо я когось засмутив, але така вже моя реальність. Бережіть себе, друзі, та пам'ятайте, що жити краще без шляхів наркотиків і розвалюхи. Слава Україні!
Дорогие друзья, сегодня поделюсь с вами историей, которая произошла не так давно и оставила глубокий след в моей наркоманской жизни. Она расскажет о том, как я сумела купить метадон и, несмотря на это, варила сырный борщ. Да-да, вы не ослышались, именно так! Слушайте и не затормаживайте, ибо история будет достаточно длинной и, как говорят наши патлатые друзья, "настигнет всех, как закладка".
В те дни меня тянуло на амфетамин как никогда. Тяга была такой, что я готов был вырваться из своей кожи, только бы получить свою порцию "гарика". Но как ни странно, в тот момент весы в жизни наркомана склонились в сторону сырного борща. Мне просто покатилась слюна, когда я вспомнил о нежном сыре, легко растворяющемся в теплом бульоне. Ох, как же я мечтал о том, чтобы попробовать его вновь! Но как совместить желание получить настоящую блямбу и гашишную взлетку с приготовлением утонченного блюда?
Я не менял своего плана – сырный борщ должен был быть! И тут внезапно мое воображение осветило мысль! Почему бы не попробовать варить его на метадоновой основе? Подумалось мне, что такой эксперимент может стать нечто невероятным, как научное открытие в мире наркотиков. Решение было принято, и я отправился на поиски необходимых ингредиентов.
Конечно, ходить по аптекам и просять метадон мне казалось страшновато, да и деньги были ограничены. Пришлось выкручиваться и искать альтернативные пути. "Гарику" было найти проще – ведь по сути, он - народный наркотик. Поэтому, с гариком я разобрался без особых проблем. Но метадон – это совсем другая история. Этот препарат - не для нежных хиппи подобных мне. И мой путишествии было необходимо обратиться к друзьям, которые разбирались в "пептидах".
| - Слышь, бро, айда ко мне! - закричал я своему другу, который обладал разнообразными связями, на которых можно было положиться в такие моменты.
- Что случилось, мэн?
- У меня тяга на метадон, блямба, но денег пока нету. Надо газку подъема. |
| - Да без проблем, у меня есть небольшая закладка. Может быть, пришло время ее использовать. Только помни, это не твое, и храни его в надежном месте. Не хочу иметь проблемы. |
| Я обрадовался, потому что знал, что мои друзья всегда меня поддержат в таких делах. Они понимали, что желание – сильнейший стимул, и когда у нас были проблемы, они всегда выручали друг друга. |
Наконец-то, я получил свою "тягу". С радостью побросался вязальными иглами на кухне, начиная приготовление сырного борща. Процесс начался. Варил я его на медленном огне, желая достичь настоящего ароматного вкуса сыра. Промежуток времени между закладкой и действием вскоре закончился, и я полностью погрузился в мир наркотического блаженства. Но несмотря на это, я продолжал варить это замечательное блюдо, чувствуя, как эйфория проникает в каждую клеточку моего тела.
Не могу сказать, что результат получился абсолютно идеальным. Конечно, сырный борщ с метадоном немного отличался от обычного, но это только добавило ему шарма и экзотики.
Так закончилась история о том, как я купила метадон и смогла приготовить сырный борщ. Как говорят мои друзья наркоманы, этот опыт был не похож ни на что, что я делал ранее. За эти несколько дней я понял, что варка блюд и наркотические эксперименты - это совершенно разные вещи, которые сложно сочетать в одном контексте.
Теперь я могу с уверенностью сказать, что метадон и сырный борщ – это вещи, несовместимые друг с другом. Как бы сильно меня не тянуло на "тот самый запах", я больше не собираюсь сочетать их воедино. Но опыт, который я получил в процессе, позволил мне понять, что есть вещи, которые еще важнее наркотического удовольствия. И сырный борщ стал для меня символом раздвоенности и поиска истинных ценностей в жизни.